Як почуваються ЛГБТКІ+ біженки та біженці за кордоном? З якими викликами та проблемами вони стикаються? Як інтегруються та адаптуються до нових реалій? Коли та за яких умов вони готові повернутись в Україну? Ці та інші питання розглянули у дослідженні громадської організації Gender Stream.
Це — перше і наразі єдине у світі дослідження на тему становища ЛГБТКІ+ українців та українок після повномасштабного вторгнення. Воно містить опис проблем та викликів, а також детальні рекомендації, розроблені для державних установ, міжнародних та громадських організацій. Ознайомитись з короткою версією можна за посиланням.
Як проводили дослідження?
Дослідження проводили методом глибинних офлайн та онлайн інтерв’ю з грудня 2022 по травень 2023 року. Участь в опитуванні взяли 34 учасники та учасниці, які на момент проведення дослідження проживали в Австрії, Болгарії, Чехії, Німеччині, Польщі, Румунії та Словаччині. Головною дослідницею виступила Марина Шевцова — кандидатка економічних наук, PhD з політології.
Питання для співбесіди стосувалися таких сфер:
- Вибір країни призначення,
- Досвід перетину кордону,
- Пошук житла та роботи,
- Досвід інтеграції та мовних курсів,
- Досвід роботи з медичними та соціальними службами.
Додаткову увагу приділили соціалізації, загальному психологічному добробуту та зв’язкам із місцевими громадськими організаціями, що захищають права ЛГБТКІ+. Наприкінці інтерв’ю респондентів і респонденток запитали про їхнє майбутнє та покращення, важливі для можливого повернення в Україну.
З якими проблемами стикаються ЛГБТКІ+ українки та українці за кордоном?
Згідно з результатами дослідження, основні проблеми ЛГБТКІ+ біженців в приймаючих країнах пов’язані з:
- Пошуком доступного та безпечного житла,
- Доступом до дружнього медичного обслуговування,
- Мовним бар’єром, який перешкоджає доступу до ринку праці або обмежує можливості для працевлаштування та соціалізації
Ключові висновки дослідження:
- ЛГБТКІ+ українці відзначають в усіх приймаючих країнах відсутність підтримки з боку державних інституцій та місцевих ЛГБТКІ-організацій. У країнах Європейського Союзу немає жодної централізованої програми підтримки ЛГБТКІ переселенців та переселенок з України під час повномасштабного вторгнення.
- Досвід учасників та учасниць дослідження сильно залежить від країни, в якій вони зараз проживають. Так, у країнах, менш дружніх до ЛГБТКІ-спільноти, таких як Польща, Румунія чи Словаччина, більше респондентів мають відчуття небезпеки через ставлення суспільства та законодавство, яке не визнає їхні сім’ї. Більшість учасників дослідження, які проживають у цих країнах, повідомили, що живуть закрито та соціалізуються дуже вибірково.
- ЛГБТКІ-біженці в країнах із більш сприятливим для них законодавством, наприклад, у Німеччині та Австрії, повідомили, що, попри стрес та травму через війну і релокацію, відчувають більше свободи. А державне визнання їхніх стосунків з партнер_ками мали вирішальне значення у виборі країни та рішенні залишатись у ній.
- Поточне становище учасників опитування також різниться залежно від того, чи були вони залучені до активізму, чи володіють іноземними мовами та, чи мали фінансові збереження.
Чому це важливо?
Повномасштабна війна серйозно впливає на всіх учасників і учасниць конфлікту, але ЛГБТКІ+ спільнота може зазнавати додаткових, унікальних викликів та загроз. Дослідження їхнього досвіду дозволяє виявити особливі потреби та проблеми, з якими стикаються українські переселенки та переселенці під час релокації та пошуку прихистку в інших країнах.
У перспективі це дозволить розробити більш ефективні механізми захисту та підтримки цих людей у їхніх нових місцях проживання. Як наслідок, це сприятиме створенню більш емпатичного суспільства, знизить стигматизацію та дискримінацію ЛГБКТІ-спільноти та забезпечить її представникам безпеку, захист та рівні можливості.
“Дослідження про ЛГБТКІ+ біженців може бути надзвичайно корисним при відбудові України після війни, оскільки воно надає цінний контекст та погляди на унікальні потреби та виклики, з якими зіткнулися ЛГБТКІ+ люди. Воно може стати потужним інструментом для формування більш гуманістичного, співчутливого та рівноправного суспільства після війни. Це допоможе забезпечити найбільш ефективний захист та підтримку тих, хто став жертвами конфлікту, та створить фундамент для інклюзивного та стійкого відновлення країни”, — розповідає виконавча директорка ГО “Gender Stream” Ольга Полякова.
У планах організації — провести ще одне дослідження на тему становища ЛГБТКІ+ всередині України.