Українське законодавство гарантує захист від домашнього та гендерно зумовленого насильства. Однак для лесбійок, бісексуальних і транс*жінок отримання такої допомоги часто ускладнюється правовими прогалинами, дискримінацією та упередженим ставленням з боку державних інституцій. Особливо гостро ці проблеми проявляються у випадках насильства в одностатевих партнерствах, які досі не мають належного правового визнання в Україні.
Які саме бар’єри існують у законодавстві та практиці його застосування? Чому постраждалі можуть не отримати допомоги від поліції чи соціальних служб? І які зміни необхідні, щоб забезпечити рівний доступ до захисту?
Цим питанням присвячений правовий аналіз «Правовий аналіз та рекомендації щодо забезпечення доступу ЛБТ-жінок до захисту від домашнього та гендерно зумовленого насильства», підготовлений Ганною Литвиновою та виданий організацією Gender Stream.
Які проблеми виявив правовий аналіз?
Документ розглядає законодавство України, міжнародні стандарти захисту від насильства, зокрема Стамбульську конвенцію, та практичні бар’єри, з якими стикаються ЛБТ*-жінки під час звернення по допомогу.
Серед ключових проблем:
- Відсутність правового визнання одностатевих партнерств. Через це постраждалим може бути складніше довести наявність сімейних або близьких відносин. У результаті випадки домашнього насильства ризикують залишитися без належної правової кваліфікації, а постраждалі — без доступу до спеціальних механізмів захисту.
- Недостатнє врахування мотивів нетерпимості. Чинні кримінально-правові механізми не забезпечують належного врахування насильства, пов’язаного із сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю постраждалих.
- Недовіра до правоохоронних органів і страх аутингу. Ризик розголошення сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності, стигматизація та можливе упереджене ставлення стримують постраждалих від звернення по допомогу.
- Бар’єри в доступі до соціальних послуг. Притулки, кризові центри та інші сервіси підтримки не завжди враховують потреби ЛБТ*-жінок. Зокрема, транс*жінки можуть стикатися з відмовами у розміщенні в жіночих притулках.
Що рекомендують змінити?
Авторка аналізу пропонує комплекс заходів для державних органів, правоохоронної та судової систем, соціальних служб і надавачів безоплатної правничої допомоги.
Серед основних рекомендацій — законодавчо закріпити захист від домашнього насильства незалежно від статі партнерів, удосконалити механізми врахування мотивів нетерпимості, запровадити чіткі протоколи реагування для поліції та забезпечити конфіденційність інформації про постраждалих.
Окрему увагу приділено доступності притулків та інших сервісів підтримки, підготовці фахівців і фахівчинь, а також моніторингу випадків дискримінації.
Висновки аналізу можуть бути використані для вдосконалення державної політики протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству, адвокації законодавчих змін і розробки практичних стандартів допомоги постраждалим.
Правовий аналіз підготовлений Ганною Литвиновою. Видання представлене Gender Stream за фінансової підтримки ELC (EuroCentralAsian Lesbian Community) та Європейського Союзу.
Ознайомитися з повним текстом правового аналізу та рекомендаціями можна у прикріпленому документі.
