Законопроєкт №13597: як Україна планує змінити підхід до дискримінації та насильства

Людину можуть атакувати через зовнішність, колір шкіри, мову, інвалідність, сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність. У таких випадках система фіксує сам напад, але може втратити мотив, через який людину обрали мішенню. Від цього залежить правова оцінка злочину, хід розслідування та захист, який отримає постраждала людина.

Законопроєкт №13597 має оновити український підхід до протидії дискримінації та злочинам на ґрунті нетерпимості. 

Що таке злочин на ґрунті нетерпимості

Від звичайного конфлікту такий злочин відрізняється мотивом. Нападник обирає людину через її реальну або припущену належність до певної групи.

Причиною агресії можуть стати раса, колір шкіри, національне чи етнічне походження, мова, релігія, інвалідність, стан здоров’я, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність або інша ознака.

Напад спрямований проти конкретної людини й водночас залякує інших людей, яких із нею асоціюють. Коли когось переслідують через символіку на рюкзаку, б’ють через зовнішність або супроводжують напад расистськими чи гомофобними образами, це створює відчуття небезпеки для цілої спільноти.

Тому під час розслідування мають значення слова нападників, попередні погрози, вибір місця і часу, реакція на зовнішність чи символіку постраждалої людини. Ці деталі допомагають встановити мотив.

Що відбувається, коли мотив не враховують

Якщо мотив нетерпимості не зафіксували після звернення, справа може залишитися в системі як побутовий конфлікт або хуліганство. Поліція розслідує факт насильства, а причина нападу не отримує належної правової оцінки.

Європейський суд з прав людини вже вказував Україні на цю проблему. У справі «Картер проти України» Суд розглядав неефективне розслідування нападів, які заявник пов’язував зі своєю сексуальною орієнтацією. У справі «Узу проти України» йшлося про напад на неповнолітнього афроукраїнця та нездатність держави належно перевірити можливий расовий мотив.

Коли правоохоронці не перевіряють ознаки упередження, злочин на ґрунті нетерпимості фактично отримує таку саму оцінку, як напад без дискримінаційного мотиву. Постраждала людина залишається без повного визнання того, що з нею сталося.

Це також впливає на статистику. Якщо мотиви нетерпимості зникають із матеріалів проваджень, держава не бачить реальної кількості таких злочинів, не може визначити групи ризику та планувати належну профілактику.

Чому ця тема стосується вступу України до ЄС

Захист від дискримінації входить до європейських вимог у сфері фундаментальних прав і верховенства права. Вступ до ЄС передбачає, що закони працюють у щоденній практиці, а люди можуть скористатися передбаченим ними захистом.

У звіті про Україну за 2025 рік Європейська комісія зазначила, що українське кримінальне законодавство у цій сфері ще не узгоджене з правом ЄС. Єврокомісія окремо звернула увагу на відсутність системного збору даних про злочини на ґрунті нетерпимості та на те, що сексуальна орієнтація і гендерна ідентичність не охоплені відповідними нормами кримінального законодавства.

У звіті також ідеться про потребу продовжувати навчання поліцейських, прокурорів, суддів і працівників Офісу Омбудсмана. Законодавчі зміни мають супроводжуватися належним застосуванням норм.

Що пропонує законопроєкт №13597

Законопроєкт зареєстрували у Верховній Раді 4 серпня 2025 року після того, як попередня законодавча ініціатива №5488 не була ухвалена.

Проєкт пропонує розширити перелік ознак, які можуть бути підставою для мотиву нетерпимості. До нього мають увійти, зокрема, національне походження, стан здоров’я, сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність.

Ще одна зміна стосується розмежування відповідальності. Дискримінаційні дії без насильства або погроз пропонують розглядати як адміністративні правопорушення. Напади, публічні заклики до насильства та інші небезпечні прояви залишатимуться у сфері кримінального права.

Законопроєкт також передбачає врахування мотиву нетерпимості як обставини, що обтяжує відповідальність за окремі злочини, серед яких убивства, тілесні ушкодження та напади.

У лютому 2026 року законопроєкт включили до порядку денного Верховної Ради. Станом на 5 серпня 2026 року він опрацьовується в профільному комітеті. Комітет з питань інтеграції України до ЄС дійшов висновку, що проєкт не суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України та спрямований на виконання дорожньої карти з верховенства права.

Яким має бути результат

Ухвалення законопроєкту №13597 може закрити помітну прогалину в українському законодавстві. Однак зміни стануть відчутними лише тоді, коли мотив нетерпимості перестане зникати з матеріалів справи після звернення до правоохоронних органів.

«Законопроєкт №13597 може дати правоохоронцям більше можливостей для належного розслідування злочинів на ґрунті нетерпимості, а постраждалим — чіткішу правову основу для захисту. Проте результат залежатиме від якості норм і того, як їх застосовуватимуть на практиці. Якщо формулювання залишаться нечіткими, мотив нетерпимості й надалі може губитися в матеріалах справ, а люди не отримуватимуть повної правової оцінки пережитого», — говорить Ольга Полякова, голова правозахисної організації Gender Stream. 

Правоохоронці мають розпізнавати такі злочини, перевіряти обставини нападу та належно фіксувати мотив. Прокуратура і суди повинні враховувати його під час правової оцінки. Постраждала людина має знати, куди звернутися і на яку допомогу може розраховувати.

Gender Stream продовжує адвокатувати якісне доопрацювання та подальше ухвалення законопроєкту №13597. Україні потрібен дієвий механізм, який захищатиме людей від насильства через їхню ідентичність або належність до певної групи та відповідатиме європейським стандартам у сфері рівності й недискримінації.